проект редакція часопис посилання контакти





2 (16) 2008 квітень - травень

Зміст номера

Передмова
У вінок кобзареві
Історія краю
Наука
Огляди, відгуки, рецензії
Ювілеї
Мистецтво
Театр
Через терни до зірок
Скарби рідної мови
Дитячий куточок
Спілчанська толока
Музика
ТЕАТР


В а л е р і й К О В Т У Н Е Н К О

кандидат мистецтвознавства
директор, художній керівник Дніпропетровського державного академічного
музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка
народний артист України

Т А Р А С Ш Е В Ч Е Н К О І Ш Е В Ч Е Н К І В Ц І

Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка
(Перший Державний драматичний театр України імені Т.Г. Шевченка) було створено урядом
Української держави у 1918 р. в м. Києві. Це вперше в Україні професійний театр набув статусу дер-
жавного.
Вже з самого початку своєї діяльності наш театр трепетно і з великою повагою ставився і ставить-
ся зараз до творчості геніального сина українського народу, поета, художника, пророка – ТАРАСА
ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА.
Так, у 1920-30-і роки на сцені нашого театру йшли вистави за творами Т.Шевченка «Гайдамаки»,
«Тополя», «Сотник», «Великий льох», «Іван Гус», «Назар Стодоля». Зокрема постановку вистави
«Гайдамаки» здійснив відомий реформатор українського театрального мистецтва, режисер Лесь
Курбас, якого згодом було репресовано і розстріляно радянською владою. Вистава «Гайдамаки»
була вперше показана в шевченківські дні у березні 1920 року. Гонту грав І. Мар’яненко, О. Сердюк –
Залізняка, А. Бучма – Лейбу, О. Загаров – Попа.
У 1940-і роки шевченківці здійснюють постановку опери «Катерина» Миколи Аракаса за мотива-
ми одноіменної поеми Т.Шевченка (редакція Д. Бобиря) і знову втілюють на сцені п’єсу Т.Шевченка
«Назар Стодоля».
1960-ті роки позначені постановкою вистави «Марина» М.Зарудного за твором Т. Шевченка
(режисер І.Казнадій). У виставі були задіяні артисти театру – народні артисти України: Л. Кушкова,
В.Овчаренко, В.Шевченко; заслужені артисти України: Ж. Дмитренко, О. Петренко, Л. Стилик,
П. Лисенко, М. Садовський, М. Проценко; артисти: В. Курилов, Е. Недзвецький, О. Ситченко, О. Аведіков,
І.Михлик та інші.
У 1970-ті роки театр знову звернувся до творчості Т. Г. Шевченка. Заслужений діяч мистецтв України
головний режисер театру Володимир Божко здійснив постановку п’єси Т.Шевченка «Назар Стодоля».
Роль Назара зіграв Г. Маслюк (нині народний артист України).
У 1980-ті роки в театрі ім. Т.Г. Шевченка було поставлено виставу «Віщі сни Прометея» (за п’єсою
відомого українського драматурга В. Канівця «Доля Тараса»). Режисер-постановник вистави –
М.Волошин, в головній ролі Тараса – народний артист України Михайло Чернявський.
На початку 1990-х років режисер Б. Кодоколович здійснив постановку вистави «Материнська доля»
за п’єсою І. Тогобочного «Мати-наймичка», в основу якої покладено поему Т. Шевченка «Наймичка».
На роль Т. Шевченка було призначено трьох акторів: Е. Воробйова, М. Королькова, М. Чернявського.
У 2003 році режисер-постановник народна артистка України Лідія Кушкова поставила на сцені те-
атру виставу «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Причому, якщо постановники минулих років вносили до
своїх вистав різні музично-танцювальні елементи, зокрема до сцени вечорниць, то режисер Кушкова,
чітко дотримувалась тексту п’єси Т. Шевченка. Вона зосередила увагу на драматичних подіях, закладених автором п’єси: багатство і бідність, героїзм козаків і зрада заради багатства, трепетне кохання.
Режисер театральними засобами змальовує кохання козака Назара і доньки сотника Галі як україн-
ських Ромео і Джульєтти, поетизує дух і силу українського козацтва, всією виставою утверджує велич
українського народу. У виставі задіяні провідні артисти театру: Галя – О.Вербова, С. Сушко; Назар – за-
служений артист України В. Мойсеєнко, Гнат – С. Дрожаков і В. Носко; сотник Хома Кичатий – народ-
ний артист України Г. Маслюк, Стеха – засл. арт. України Н. Ніколаєва; хазяйка вечорниць – народна
артистка України Л. Кушкова і засл. арт. України Ж. Дмитренко; свати – В. Бережницький і П. Кулик. У
виставі задіяна вся трупа театру.
Вистава має успіх серед глядачів. Декілька років тому уривок з неї було показано в м. Києві на сцені
Національного театру опери та балету, в рамках святкування річниці з дня народження Т. Г. Шевченка
і з нагоди вручення Державних премій ім. Т. Г. Шевченка, а повністю показана на сцені національ-
ного драматичного театру ім. І. Франка. Вистава «Назар Стодоля» була високо оцінена театральною
громадськістю і глядачами. Згодом виконавець ролі Назара В.Мойсеєнко отримав почесне звання
«Заслужений артист України», а виконавець ролі Хоми Кичатого заслужений артист України Г. Маслюк
– почесне звання «Народний артист України».
У 2006 році в нашому театрі відбулась прем’єра вистави «Бал», в якій розповідається про моло-
ді роки Тараса Шевченка. Автор п’єси і режисер-постановник Лідія Кушкова – народна артистка
України, художник – В.Бобров, засл.працівник культури України. У виставі-концерті беруть участь
молоді актори театру, балет, оркестр театру під керівництвом головного диригента, засл. діяча мис-
тецтв України Юрія Кутєпова. Головну роль Тараса зіграв В. Шевченко та В. Горіславець, княгиню Варю
Рєпніну – артистка В. Голованьова. У виставі також зайняті: народні артисти України Л. Кушкова, В.
Ковтуненко, заслужений працівник культури України М.Проценко; артисти: А. Корольов, Д. Прищепо,
С. Гордельянов, С. Сушко, О. Завгородня.
Дія у виставі відбувається у маєтку князя Рєпніна, сім’я якого була дуже прихильна до Т. Шевченка.
Молодий Тарас і княгиня Варя покохали одне одного. Тут же на балу присутні дворяни, українська
інтелігенція, твори Тараса напам’ять читають дворові люди. Не всі однаково сприймають дух поезії
молодого поета... Майбутнього пророка України...
Окрім постановки вистав за творами Т. Шевченка, багато артистів нашого театру мають у своєму
концертному репертуарі програми присвячені життю і творчості видатного поета. Народна артистка
України, лауреат Всеукраїнського фестивалю читців Лідія Кушкова читає поеми «Наймичка», «Тополя»
та інші поезії. Вона неодноразово виступала з ними на обласному та українському радіо.
Свої власні пісні «Тепла течія» і «Поетова душа», присвячені великому Кобзареві, та вірші і пісні на
вірші Т. Шевченка виконує народний артист України Валерій Ковтуненко.
Читецька програма з віршів Т.Шевченка є у народного артиста України Михайла Чернявського.
Артистка Світлана Сушко стала лауреатом конкурсу читців, присвяченого поетові.
У 1990 році на Дніпропетровському телебаченні було створено відеофільм «Поета душа не-
вмируща» про творчість Т.Шевченка. Його творцями стали керівники телевізійного театру «Воля»
– головний режисер – Л. Кушкова і головний редактор В. Ковтуненко, які на той час працювали на
Дніпропетровському державному телебаченні.
Щороку 9 березня шевченківці святкують день народження поета, покладають квіти до його
пам’ятника, а після цього вшановують пам’ять культурно-мистецькими заходами (концерт, вистава,
читання).
Шевченківці двічі за 90-річну історію театру побували в місцях заслання Т. Г. Шевченка – в Орську
і Оренбурзі, збираючи великі мітинги біля пам’ятника поету та переповнені зали глядачів на виста-
вах.
Свої гастролі до Росії шевченківці завжди відкривали піснею на вірші поета «Реве та стогне Дніпр
широкий». Коли звучала ця пісня, цей гімн його творчості і української землі, глядний зал слухав сто-
ячи, зі сльозами на очах! На закритті гастролей в м. Оренбурзі у 1974 році прозвучала пісня молодого
артиста театру В. Ковтуненка «Оренбурзька балада», присвячена перебуванню Т. Шевченка в цих кра-
ях. Ось декілька рядків з цієї пісні:
Щось ковили шептали тихо,
Про що, того ніхто не знав...
У цих краях Кобзар великий
Сторінки тихо вишивав...
До авторської збірки поезії пісень «Шанс» члена Національної Спілки письменників України
Валерія Ковтуненка, директора – художнього керівника театру, народного артиста України, увійшло
дві пісні «Тепла течія» та «Поетова душа», присвячені Т. Г. Шевченку, які вперше прозвучали на перших
засіданнях товариства «Просвіта» ще до набуття Україною Незалежності.
Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театру імені
Т. Г. Шевченка – 90 років! Ми горді з того, що наш театр носить ім’я Великого Кобзаря, що є для укра-
їнського народу взірцем патріотизму, таланту і високого духу.

15 16

Січеслав