проект редакція часопис посилання контакти





3 (13) 2007 липень - вересень
СПЕЦВИПУСК “ПОЛЬЩА–УКРАЇНА” – “КРАКІВ–СІЧЕСЛАВ”

Зміст номера

Колонка головного редактора
СЛОВО БЕЗ КОРДОНІВ
Перекину кладку
Молодіє муза
Поезія
Творча спадщіна
Літературознавство
Наука
Дитяча література
Огляди, рецензії, полеміка
Історія краю
Публіцистика
Через терни до зірок
Скарби рідної мови
Січеслав сміється
Мистецтво
Театр
Музика
Скарби рідної мови


Oлекса ВУСИК

Народився 12 грудня 1937 р. в с. Говтва Козельщинського району на Полтавщині. Закінчив Київський державний університет. Працював у пресі, головним редактором Дніпропетровського обласного комітету з телебачення та радіомовлення. Тривалий час був на посаді відповідального секретаря Дніпропетровської обласної організації СПУ.
Прозаїк. Автор збірок гумору й сатири «На вус намотане», «Між нами, хлопці, кажучи», «Нокаут», «Реальні нереальності», повістей «Сьогодні або ніколи», «Зустрінемось у саду», роману «Не зів’януть безсмертники» та «Словника синонімів української мови».
Лауреат премії ім. Д. Яворницького.

ЛУНА-ЛЮБИТИ-ЛЮДИНА-ЛЮТЬ-ЛЯПАС

ЛУНА, абомовня, видзвін, видзвони, виляск, виляски, відголос, відголоси, відголосок, відголоски,відгомін, відгук, відгуки, відзвін, відзвони, відзвук, відзвуки, відклик, відклики, відлуни, відлунок, одлуння, перегомін, перегомони,
перегук, перегуки, перегул, перегули, передзвін, передзвони, перезва, переливи (звуків), перелунки, перелунок, переплеск, переплески, пересвист, пересвисти,
перестук, перестуки, перешепт, перешепти, подзвін, подзвіння.

ЛЮБИТИ, влюблятися, вподобувати, закохуватися, залюблятися, кохати, кохатися, кудкудахкати (над ким), любитися, полюбляти, упадати,
*** влюблятися до безумства; влюблятися з першого погляду; вподобувати, як весільну пісню;душі в собі не чути; душі не чути; калатати в усі дзвони (про свою любов); кричати на кожному перехресті (т.с.); любити без краю; любити без пам’яті
любити без ума; любити над життя; мати слабинку (до кого); мати слабість; носитись, як баба зі ступою; носитись, як дурень із ступою (любити даремно); носитись, як з писанкою; носитись, як з писаною торбою; носитись, як курка з яйцем; носитись, як старець з писаною торбою; носитись, як чорт з грішною душею; носитись, як чорт із ступою; прилипати всією душею; прилипати всім серцем; прилипати душею; прилипати серцем.

Приповідки: Не любить, як кіт сала. Бридиться, як кіт салом.

ЛЮДИНА, душа, людинка, особа, чоловік, чоловічина, чоловічисько, чоловічок, чолов’яга
*** бувала людина, маленька людина; свіжа людина; своя людина; стріляна людина; терта людина.

ЛЮТЬ, гарячка, гнів, каз, лютість, лютощі, несамовитість, нестям, нестяма, нестямка, нестямність, нестямок, оскаженіння, палкість, скаженина, скажениця, скаженівка, скаженість, сказ, шал, шаленість, шаленство.

ЛЯПАС, запотиличник, запотилишник, зашийник, зуботичина, личман, ляпанець, лящ, мордас, намордень, ошийник, поляпас, помордас, потиличник, спотикач, стусан, товченик.СПІЛЧАНСЬКА ТОЛОКА

Липень 2007.

12 липня відбувся Фестиваль-ярмарок «Петриківський дивоцвіт», який організував на теренах старовинної козацької землі «Центр зеленого туризму та народних ремесел Дніпропетровщини» за підтримки Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровської облдержадміністрації, Петриківської райради, Петриківської селищної ради у партнерстві із комерційними структурами та ЗМІ Дніпропетровщини. У фестивалі узяли участь народні майстри та умільці, виробники сувенірної продукції, заклади культури, музеї, господарі агросадиб, кращі кухарі українських страв із районів області. На свято прибули
і привітали людей голова облради Ю. Вілкул, голова облдержадміністрації Надія Дєєва, радник голови ОДА Орина Сокульська, високі гості з Києва, Ю. Єхануров та Валентина Семенюк.
На свято запросили представників письменницького коша. Незримо присутнім був серед нас і наш старший побратим, поет-петриківець Семен Данилейко, той, що колись так майстерно й незабутньо написав про рідне село:
Гомоніли всюди
Петриківські вишні
І рясні калинові гаї,
Що коли лунає
В Петриківці пісня,
То мовчать і курські солов’ї

У програмі Фестивалю виступали численні художні колективи, давалися майстер-класи та уроки народних промислів. Відбулися розважальні заходи, показ колекції сучасного українського одягу дизайнерів області, а також представлення інвестиційних проектів та комерційних пропозицій в галузі сільського зеленого туризму, розбудови туристичних комплексів та Петриківської районної інфраструктури.
Письменники відвідали Петриківську «Січі», яку кілька років тому відроджено на теренах району завзятими і петриківськими ентузіастами, нащадками запорозьких козаків.

14 липня громадськість міста і області святкувала 100-ліття від дня народження Олега Ольжича. Організаторами ювілейних урочистостей стали: ДОО ВЖТ ім. Олени Теліги, Дніпропетровська обласна ОУН, обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова, ДОО НСПУ, Клуб «Молода Січ», українознавча школа «Джерельце» ЗОСШ №2 м. Дніпропетровська та обласна організація НСПУ.
У приміщенні обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова відбулася урочиста академія на тему «Держава не твориться в будуччині, Держава будується нині».
Пролунали доповіді на тему:
- «Олег Ольжич – поет, учасник визвольних змагань, лицар слова і дії»( голова ДОО НСПУ Леся Степовичка)
- «Олег Ольжич та український націоналізм в Придніпров’ї напередодні та в період Другої світової війни» (член НСПУ М. Чабан)
- “Духовна суверенність української нації – найбільший скарб визвольної боротьби України 1917-1920, 1938-1954 років» (редактор Інтернет-газети «Рідна Україна», ведучий акції М. Кравець )
- «Участь Олега Ольжича у визвольних змаганнях Карпатської України»
(в’язень ГУЛАГу Марія Зосіменко)
- «Публіцистика Олега Ольжича про ідеологічні засади і напрямки культурної політики в духовному житті нації» (голова ДОО ВЖТ ім. Олени Теліги Тамара Шаравара)
- «Ідея національного визволення і поезія Олега Ольжича» (керівник українознавчої школи «Джерельце» ЗОСШ №2, заслужений вчитель України Зінаїда Гринько)

Поезії Олега Ольжича читали юні учасники дійства Тетяна Кравець, Римма Смагла, Людмила Гайдамащенко, Максим Марченко.
М. Чабан прочитав вірша Галі Мазуренко, написаного на смерть Олега Ольжича:

Сон коло печі бродить.
Сон – а на смерть похожий!
І нема, як загинув у воду,
Хлопець гарний, пригожий.

Не розкажуть страшні кошмари,
Що там діялось в темних нетрях.
Чи він мучився довго, чи парою
Розійшлося тіло поета?

І філістерськи акуратний
В списках німець поставить хрестик.
Сон коло печі бродить катом,
Стереже його ворог чесно.

Пісні Січових стрільців натхненно виконував дует Людмили Барановської та Зінаїди Юхно. “Козацькі думи” пролунали у майстерному виконанні кобзаря-бандуристки Придніпров’я Олександри Коваль.
Книжкову виставку на тему «Між лезом меча і сріблом полину» з любов’ю і ретельністю підготувала і презентувала зібранню головний бібліотекар ОБМ Валентина Білявська.

Серпень 2007.

На засіданні правління ДОО НСПУ письменники обговорили кандидатури для участі в
Семінарі творчої молоді Національної Спілки письменників України.

Вересень 2007
Щорічна Нарада творчої молоді відбулася в Ірпені. Поетеса Наталя Федько
ділиться своїми враженнями від цієї незабутньої творчої події в її житті (див. нижче).

28 вересня відбулися загальні письменницькі збори НСПУ з чергою денною:
1. Робота над «Антологією дитячої літератури Придніпров’я» (доповідач Ірина Прокопенко)
2. Семінар творчої молоді в Ірпені -2007 (Доповідач Наталя Федько)
3.Звіт голови ДОО НСПУ за період від 28 березня 2007 року.
4.Підготовка до проведення Міжнародного Шевченківського свята у травні 2008 року у Дніпропетровську.
5. Прийом до НСПУ.
6. Різне.
Оглядач «Січеслава».
Наталя ФЕДЬКО,
поетеса, студентка ДНУ

Спалах натхнення

Одна з найважливіших потреб творчої людини – спілкування із собі подібними. Особливо це стосується письменника, для якого Слово є і зброєю проти несправедливості, і ліками від душевних ран, і засобом пізнання істини. Такого творчого спілкування письменникам часто бракує.
Звичайно, на сьогоднішній день кожен бажаючий може знайти твори багатьох своїх талановитих сучасників на інтернетних файлах. Проте лише живе спілкування повністю передає енергетику людини, її творчу ауру.
Мені пощастило брати участь у цьогорічній Всеукраїнській нараді молодих літераторів, тож я на собі відчула і потужний струм юного натхнення, і доброзичливу мудрість старших колег по перу.
Учасниками наради, що проходила в Ірпінському будинку творчості, стали юнаки та дівчата з різних областей України. Тривала нарада всього чотири дні, проте встигла залишити по собі безліч неповторних вражень.
Ніколи не забуду цікавих занять у творчих секціях, які проходили на свіжому повітрі, в альтанці. Молоді автори читали власні вірші й прозу, обговорювали творчий доробок одне одного, прислухалися до порад старших письменників. А керували секціями лауреати Шевченківської премії Леонід Талалай, Василь Герасим’юк, секретар НСПУ по роботі з молодими авторами, поетеса Анна Багряна, відомі письменники Василь Портяк, Ігор Павлюк, Іван Андрусяк, Анатолій Гай.
Найважливішим завданням відомих майстрів слова було не тільки обговорити знахідки та похибки молодих авторів. Насамперед вони намагалися зрозуміти сутність, життєві й творчі принципи кожного з нас, а вже потім підказували, в якому напрямі той чи інший автор міг би найкраще себе реалізувати, говорили з нами про критерії художності тексту, ділилися власним досвідом. Леонід Миколайович Талалай часто казав нам на заняттях: “Зробити людину письменником неможливо. Можна просто порадити їй, яких помилок слід уникати, ознайомити її з літературними канонами. Але тільки від вас залежить, станете ви справжніми письменниками чи не станете”. У цьому з відомим поетом важко не погодитись.
На цьогорічній нараді прозовий жанр було представлено лише шістьма учасниками. Та це й не дивно, адже прозаїк окрім таланту повинен володіти такими важливими якостями, як наполегливість і вміння сконцентровувати увагу. Втім, кожен молодий прозаїк вже визначився з тематикою та стилем своїх творів. Наприклад, Надія Горденко з Одеси привезла із собою цікавий любовний роман, Ганна Клоновець із Чернігова працює у жанрі казки, а львів’янин Арсен Барзелович опрацьовує жанр фентезі.
Особливою розмаїтістю відзначалися поетичні твори. Більшість молодих поетів тяжіє до класичної форми вірша, та майже кожен звертався і до верлібра. Дехто, як наприклад Тетяна Бондар із Волинської області, пише виключно верлібром. Знайшлися серед учасників наради і прихильники таких філософських жанрів, як хоку та рубаї. Настрої поезій також різні – є вірші задерикувато-веселі, є меланхолійні, а деякі вражають своєю романтичною нестримністю.
Мені було дуже цікаво поспілкуватися з талановитими однолітками та дізнатись про їхні погляди на життя й літературу. Звісно, не обійшлося без творчих суперечок, але вони не порушували гармонії спілкування.
Зустрічі з відомими столичними поетами супроводжувалися шквалом емоцій. Слухаючи вірші Ніни Гнатюк, Сергія Завгороднього, Ніни Шкварської, Василя Довжика та інших, ми ніби доторкалися серцями до почуттів і думок своїх старших колег по перу, переживали разом з ними радісні й трагічні події з їхнього життя. А потім з радістю отримали від них книжки на згадку.
Чотири дні наради промайнули непомітно. Всі учасники потоваришували між собою, та й творчі керівники перестали здаватися нам суворими й неприступними. Виявилося, що вони – дуже привітні, щирі та емоційні люди, з якими приємно спілкуватись.
Час від’їзду був позначений смутком, ніби я залишала в Ірпені щось дуже дороге й рідне мені. Згадалося, що в перший день наради я зі своїми новими друзями ходила до Ірпінь-річки, щоб кинути у воду монетку. Значить, я сюди ще ще повернусь.

Вересень, 2007.


13

© Січеслав 2004–2007