проект редакція часопис посилання контакти





3 (13) 2007 липень - вересень
СПЕЦВИПУСК “ПОЛЬЩА–УКРАЇНА” – “КРАКІВ–СІЧЕСЛАВ”

Зміст номера

Колонка головного редактора
СЛОВО БЕЗ КОРДОНІВ
Перекину кладку
Молодіє муза
Поезія
Творча спадщіна
Літературознавство
Наука
Дитяча література
Огляди, рецензії, полеміка
Історія краю
Публіцистика
Через терни до зірок
Скарби рідної мови
Січеслав сміється
Мистецтво
Театр
Музика
Січеслав сміється


Григорій ГАРЧЕНКО

Народився 30 січня 1949 р. в с. Багатому Новомосковського району на Дніпропетровщині. Закінчив Літературний інститут ім. О. М. Горького. Редактор видавництва «Січ» (Дніпропетровськ).
Поет-сатирик. Автор сатиричних збірок «Сльоза бюрократа», «Йог і смог», «Заходь у гості!». Співавтор збірки гумору «Веселий дует». Лауреат премій журналу «Перець» та Всеукраїнського фестивалю-конкурсу сатири й гумору. ЕХ, РАЗ, ТА ЩЕ РАЗ!..

Ех, раз, та ще раз,
Та ще стільки, стільки раз.
Краще стільки раз по стільки,
Ніж ні разу стільки раз...

Хоч відсотків близько ста
Безробіття в нації,
Та безбожно штат зроста
В держадміністрації.

Той хабар під носа тицька,
Той пірна й не вирина.
Сторона моя бандитська,
Мафіозна сторона!

В зоопарку модна Геба
Вздріла бегемота:
– Скільки ж це помади треба
Для такого рота?

«Пощастило» чоловічку –
Мов сказився в казино.
І спустив лише за нічку
«Форда», «Мазду» і «Рено».

Мастаки заради форми
Галасують про реформи,
А під гаслами реформ
Дбають лиш про власний корм.

Наш екран полову віє,
Перебріхує стократ.
Та коли ж воно прозріє
Цей сліпий електорат?..

Кандидати на плакаті –
Череваті і пикаті.
Пруть вони у депутати,
Щоб народ свій об’їдати.

– Мафіозі – на таран! –
Крики одіозні.
Вибивають кланом клан
Сфери мафіозні.

А еліта управлінська –
Здеморалізована.
А державність українська –
Театралізована.

Просто цур йому і пек!
Глузду профанація:
Ми за кількістю аптек –
Найхворіша нація.
Манна з неба нам не пада,
Бо у нас одна є вада.
Наша вада – наша влада,
Що плекає казнокрада.

Незалежністю по вінця
Навтішалась нація –
В Україні українця
Жде вже резервація.

Нам би Нестора Махна
Й Симона Петлюри,
Щоб надбати порохна
Із номенклатури.

Голосуй за ім’ярека,
Хоч за турка, хоч за грека.
Малороса бійся, сину, –
Цей допродасть Україну.

В черзі тип із професури
Зняв у розпачі пенсне:
– Що за кури? Тільки шкури!
А деруть, як за м’ясне.

Батько Дуб у вуз престижний
Втис Жолудя-сина:
– Вчися, синку! Може, з тебе
Виросте Дубина!

Геть із владної структури
Той, хто не з номенклатури!
Славна ера, світла ера
В нас для корупціонера!

Кожна вулиця не чиста,
Бруд росте копицею!
Мер зробив обличчя міста,
Вибачте, сідницею.

Іномарок бум великий,
А з автомобілів
Визирають, часом, пики
Радісних дебілів.

А кума то заірже,
То безбожно лається,
Каже: – В кума рейтинг вже
Більш не піднімається.

Ех, раз, та ще раз,
Та ще стільки, стільки раз.
Краще стільки раз по стільки,
Ніж ні разу стільки раз...


13

© Січеслав 2004–2007