проект редакція часопис посилання контакти





3 (9) 2006 липень - вересень

Зміст номера

Колонка головного редактора
Проза
Поезія
Перекину кладку
Суспільство
>Тетяна АНАНЧЕНКО
>Тамара ШАРАВАРА
>Мирослава ЗАЙКО
Літературознавство
Огляди, рецензії, полеміка
Скарби рідної мови
Через терни до зірок
Спілчанська толока
Мистецтво
Січеслав сміється
Музика
СУСПІЛЬСТВО


До 100-річчя
від дня народження
Олени Теліги

Тетяна АНАНЧЕНКО
член Національної Спілки журналістів України (м. Одеса)

“ПОЕТКА ВОГНЯНИХ МЕЖ"

22–23 вересня, згідно з Указом Президента, в Києві відбулися урочистості з нагоди 100-річчя національної героїні України Олени Теліги, яка віддала своє життя заради високої ідеї – бачити Україну вільною і незалежною державою. Вони передбачали ряд заходів щодо вшанування пам’яті Олени Теліги і проведення наукової конференції “Олена Теліга: на сторожі цілості, щастя і могутності більшої родини – нації”. Цей форум ініціювало Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги, і проходив він за підтримки Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України, інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Напередодні ювілею поетки в столиці було розгорнуто цікаві виставки в Національному музеї літератури України та Музеї книги і друкарства на території Києво-Печерської лаври, приурочені до 100-річчя Олени Теліги, які знайомили відвідувачів з новими матеріалами, що стосувалися її оточення, перебування в Києві, роботи в культурній референтурі тощо.
Вранці 22 вересня учасники заходів прибули до пам’ятного хреста у Бабиному Яру, де у вересневі дні 1941-го фашисти почали здійснювати жахливу акцію геноциду – знищення сотень тисяч радянських військовополонених, євреїв, циган, представників інших етносів, яких вони не вважали за людей. У лютому 1942-го в цю братську могилу були скинуті й тіла розстріляних в катівнях гестапо членів спілки українських письменників, очолюваної Оленою Телігою, та редакції газети “Українське слово” – тих учасників націоналістичного руху, які сподівалися в цей грозовий час докласти всіх зусиль, щоб збудити дух народу і зробити Україну вільною, рівною серед світових держав. Але недарма їх назвали “трагічними оптимістами” – це палке бажання українських патріотів наштовхнулося на фашистську кулю...
Ми поклали квіти до цього хреста і вклонилися тим, хто не зрадив, не здригнувся, сміливо глянув смерті у вічі. Хай спочинуть їхні душі, і нехай не зітреться у віках пам’ять про тих, хто пішов на таку офіру.
Наступного дня ми пройдемо київськими місцями Олени Теліги, побуваємо там, де вона жила в 1918–1922 роках; куди повернулася в жовтні 1941-го; де активно працювала у спілці письменників і в редакції “Литаврів” – додатка до “Українського слова”, редагованого Іваном рогачем; де була заарештована; де зустріла свою смерть і звідки пішла в безсмертя...
22 вересня в гуманітарному корпусі КНУ почалося пленарне засідання конференції, на якому виступили почесний голова Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, народний депутат України IV скликання Ольга Кобець, провідні науковці Інституту літератури імені Тараса Шевченка та Інституту української археології імені Михайла Грушевського НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Академії управління при Президентові України, доповіді яких викликали жваву зацікавленість аудиторії.
А потім всі учасники конференції мали змогу взяти участь в урочистій Академії, присвяченій 100-річчю Олени Теліги, в колонній залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України. Виступи представників влади і громадськості, художніх колективів і майстрів мистецтв, які виконували твори на вірші Олени Теліги, – усе було пронизане високою пошаною і любов’ю до нашої національної героїні.
Секційні засідання наукової конференції відбувалися також в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Винесена в заголовок фраза з публіцистики Олени Теліги якнайточніше відобразила зміст конференції, на яку зібралися сотні її учасників, котрі прибули з різних регіонів України, щоб висловити своє бачення ролі Олени Теліги у проблемах націотворення, осмислити її літературну та духовну спадщину, висвітлити культурологічні аспекти діяльності представників “празької школи”, до якої належала й Олена Теліга, тощо. Це були науковці і державні службовці, вузівські викладачі й пошуковці, політичні й громадські діячі, вчителі і працівники бібліотек, письменники і священнослужителі з Києва, Запоріжжя, Харкова, Херсона, Одеси, Миколаєва, Рівного, Дніпропетровщини, Черкащини, Львівщини, Донеччини, Вінниччини. Гостями й учасниками конференції були вчені та громадські діячі з Кракова (Польща) та Грузії.
До роботи конференції було залучене студентство, широко висвітлювали її роботу ЗМІ. Хочу відзначити, що рівень доповідей усіх учасників був досить високий, а обговорення порушених проблем вийшло за межі регламенту, що засвідчило неабиякий інтерес присутніх до всього, що пов’язане з іменем Олени Теліги.
Переконана, що Олена Теліга не відійшла в історію, її судження й духовні пошуки є на часі й зараз. Про це дивіться нижче, в матеріалі, присвяченому пам’яті “поетки з Божої ласки”.


10 9 8 7

© Січеслав 2004–2007